Дайджест

Збірник статей та матеріалів

среда, 4 апреля 2012 г.

Лілея – щаслива квітка України

Дарія Степаненко, красива й відважна активістка Братства святого Луки – однієї із нечисленних правих організацій, що не прогнулася під святу великомученицю Тимошенко і не втратила свого обличчя, – вдарила букетом лілей по пиці скандального українофоба, міністра освіти й науки Дмитра Табачника.
Молодець Даша! Пишаюся нею, гордий, що такі люди є серед нашої збидляченої, денаціоналізованої, аполітичної й боягузливої молоді.
Партія регіонів вимагає її виключення. Але... Дар"я є студентом Києво-Могилянської академії – вищого навчального закладу, відомого своїми антиукраїнськими шовіністичними заявами, безпрецедентним формуванням лівацьких штурмових загонів, які вже відзначилися у вуличних боях, пропагандою порнографії, гомосексуалізму, сіонізму та радикального лібералізму. На сьогодні Києво-Могилянська академія та її формальний очільник – колишній націоналіст, зрадник правого руху Сергій Квит та ті незримі, хто стоїть за ним, перебувають у протистоянні з міністром Табачником, який відтіснив деяких тамтешніх бонз від додаткових хлібних місць, наприклад, від комісії з надання наукових звань. Тому вчинок студентки там, швидше за все, можуть сприйняти якщо не схвально, то, принаймні, поблажливо. Репресій з боку навчальної інституції не буде.
А слабо так само дати по пиці іншому запеклому українофобу – професорці Наталі Яковенко з катедри історії тієї ж Києво-Могилянської академії? Її політичні погляди, що їх вона скрізь і всюди, за першої-ліпшої нагоди декларує, вміло використовуючи свої посади й звання, http://deschenko.livejournal.com/64698.htm нічим не відрізняються від Табачникових.
Оскільки за цей прилюдний ляпас керівництво просяклої чужинським смородом установи із краденою назвою не погладило б зовсім по голівці, він був би справжнім виявом сміливості, відповіддю дегенеративній косоокій і вилицюватій могилянській потворі із мавп’ячим вишкіром за всю принижену нею українську націю, за спаплюжену пам’ять про козаків, гайдамаків і опришків.
Нещодавно Наталя Яковенко виступила в Одесі з лекцією про нову концепцію підручника з історії. То її http://kostyantyn1979.livejournal.com/41318.html улюблена тема – є така в кожного маніяка-українофоба. Знаєте, як сформулювали тему брифінгу з її участю ті, з ким ми, на думку її колеги й однодумця Ярослава Грицака, маємо, добряче покаявшись за злочини ОУН і УПА, об’єднатися і спільно творити аморфну й безбарвну політичну націю? – «О чем врут украинские учебники истории». Будь-який нормальний науковець відмовився б брати участь у заході з такою назвою. Наталя Яковенко, котру вже давно вважають http://kmisto.info/articles/5699.html">одним із закулісних лідерів проекту зі знищення української духовності, не відмовилася. Не стану далі коментувати цю ситуацію. Але шлях до тотального панування державницької свідомості і консолідації суспільства навколо націоналістичних цінностей ми однаково мусимо пройти, орієнтуючись на дійсно здорові сили, і тим самим зробити українофобів типу Яковенко, Грицака, Толочків і Табачника маргіналами.

Комментариев нет:

Отправить комментарий