Андрій Бондар: Саму свою "мисль" професор Грицак ніяк не дезавуює, не заперечить і за неї не вибачиться?

Не заради хайпу чи скандалу. Просто питаю. 

Скажіть, а після Маріуполя, Бучі та Харкова ви би далі змогли транслювати на весь світ у NYT мисль про те, що українці і росіяни відрізняються тільки політичною культурою, а все решта – мова, релігія та культура – в наших народів "відносно близькі"? 

А якщо не змогли би, то чому цю сформульовану перед різаниною в Бучі мисль професор Грицак ніяк не дезавуює, не заперечить і за неї не вибачиться? Чому ті, хто його так пристрасно захищав у коментарях від моїх незаслужених і ганебних нападок, нині мовчать? Ви досі згодні з ним, Іване, Аліно, Володю?

Не подумайте, що я зводжу якісь порахунки. Мені взагалі до медійної кар'єри історика Грицака паралельно. Я про здоровий глузд, інтелектуальну сміливість визнати помилки і пам'ять, трохи довшу, ніж в акваріумної рибки. До Бучі і після Бучі. До Маріуполя і під час Маріуполя. До Харкова і під час Харкова. Минуло не так багато часу. За цей час нарешті розверзлася видима прірва, яка мала би щось змінити у ваших головах, дорогі грицакісти. Чи не мала би? 

Я навіть до сумління тут не апелюю. Сумління – сфера непевна і вкрай сумнівна. Просто скажіть, чи й далі ви думаєте, що річ лише в "політичній культурі", а в усьому нас майже одне від одного не відрізнити?