10 тезисов о либерализме

1. Либерализм скомпрометировал само понятие «свободы» и все связанные с ней ценности. Свобода была преобразована апологетами либерализма во вседозволенность, либерализм преобразовал худшие общественные пороки в свою моральную базу, и поставил во главе духовно и морально слабые элементы.


2. Главными субъектами либерализм провозгласил меньшинства, сконцентрировав всю мировую мысль на них. Однако, эта гуманистическая риторика общечеловеческого счастья является лишь циничной демагогией,отвлекющей внимание масс от других актуальных вопросов, обеспечивая господство единиц в экономическом и культурном секторе.

Дарья Степаненко: Возмущение(или отвращение?)

Знаете, ребята, я долго воздерживалась от комментариев к событиям, происходящим в Могилянке, ибо практика показывает, что мне, в частности, лучше думать молча. Но сейчас просто не могу оставить без своего субьективного внимания это чудное видео (Выставка «Украинское тело». Комментарии.). Ребят, вот он, цвет нации! Здесь, конечно, все хороши: и журналисты, и купленный мужичонка-свободовец, и доблестные могилянцы во всей их красе. Вы только посмотрите на их опущенные в пол глаза и смешливые улыбочки во время интервьюирования свободовца-менеджера-среднего-звена!

О чем это я? Да о методах борьбы. Этот перепуганный студентишка наверняка отважился на такой смелый шаг, как сбор подписей, не менее, чем на сороковой минуте пребывания на сием мероприятии. Что и говорить - сраная интеллигенция. Вы не обижайтесь, ув. могилянцы:

Світлий спогад: Кульчицкий хочет «мультикультурно» растворить историю этнических украинцев

В среде украинских историков сегодня сформулировалась группа, яркими представителями которой являются профессора Станислав Кульчицкий, Наталия Яковенко, Ярослав Грицак, Федор Турченко, а общественной организацией, которая распространяет их взгляды, - Всеукраинская ассоциация преподавателей истории и обществоведческих дисциплин.

Судя по публичным выступлениям ее спикеров, и прежде всего наиболее влиятельного ее идеолога Станислава Кульчицкого, организация занимается тем, чтобы сделать преподавание украинской истории как можно более «интернационалистическим», без лишней его «украинизации», без каких-либо рецидивов «украинского буржуазного национализма»,

Андрій Іллєнко: Чи можлива дискусія з українофобами?

Останніми днями в Україні вибухнув міжнародний скандал. На території посольства ФРН у Києві 1 березня 2012 року пройшла лекція такого собі "дослідника з Німеччини" Гжегожа Россолінського-Лібе, відомого своїми антиукраїнськими випадами. Лекція була присвячена постаті одного з лідерів українського національно-визвольного руху ХХ століття Степана Бандери, якого Россолінський-Лібе таврує як "фашиста".

Всеукраїнське об'єднання "Свобода" завчасно закликало посольство ФРН відмовитися від "освячення" цієї брутальної українофобської провокації. Коли стало зрозуміло, що лекція таки відбудеться, свободівці влаштували пікет посольства. Дипломати, очевидно, вирішили не відмовлятися від реалізації запланованого заради "збереження обличчя". Але в результаті їх дипломатичне обличчя постраждало значно більше.

Хто такий Россолінський-Лібе?

Сергій Грабовський: Чи можна довіряти історію історикам?

У 1996-97 роках українська історіографія вийшла на нові висоти. Київське видавництво «Генеза» видало друком книги «Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття» та «Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ століття». І хоча номінально ці книги проходили по відомству навчальних посібників для гімназій, ліцеїв та вишів, реально йшлося про концептуально цілісне, насичене фактами та узагальненнями, з численними посиланнями на сучасні наукові джерела дослідження української історії загалом та її дуже непростих сюжетів. Не тільки моя власна, а й багатьох моїх колег оцінка була одностайною: це не менший за значущістю після праць Михайла Грушевського етап розвитку історичної науки в Україні, здійснений у приступній не тільки для фахівців, а й для всіх освічених читачів формі.

Авторами цих книг були Наталя Яковенко (Київ) та Ярослав Грицак (Львів).

Тоді ж почали виходити друком професійні періодичні видання, редаговані цими істориками, докторами наук і професорами: у Києві – «Український гуманітарний огляд», у Львові – «Україна модерна». Знов-таки, ці видання стали чимось якісно новим у вітчизняній науковій періодиці, як за рівнем текстів, так і за їхньою стилістикою. Навколо видань й очолюваних Яковенко та Грицаком дослідницьких центрів почали гуртуватися інтелектуали, проводилися резонансні конференції та семінари, з’являлися нові книги як цих авторів, так і їхніх колег та однодумців…

Петро Стаховський: УКУїстична толерастія

Моральне відробітчанство міжнародного фінансування Українського Католицького Університету набирає письмової форми.

Натхненний надіями на gloriosus уківський бюджет-2012, 2 грудня 2011 ректор УКУ Борис Гудзяк видав Різдвяну Директиву про плани здачі духовних подвигів на Різдвяний піст-2011, тим утіливши давню ідею-фікс свого чільного ідеолога Мирослава Мариновича.

Як духовне читання на Різдвяний піст УКУ поширило директивне звернення про необхідність знищити образ Жида у невинних галицьких вертепах, де Жид разом з Іродом, часом спираючись на Жидівку, уособлюють одвічну спокусу українського народу лихварством та корчмою.

УКУ вбачає наклеп і дискредитацію цілої нації тим, що вертепні Жиди відволікають наївних селян від Пресвятої родини. Чим настільки не догодив маргінальний фольклорний елемент Гудзяку та Мариновичу, не зрозуміло, хіба би слугували Жиди знову цапом-відбувайлом за якісь інші прогрішення спільноти католицького тоталітаризму.

Дмитро Корчинський: Політика - зло

Львів. Будній день. Восьма ранку. Церква Бернардинів заповнена прихожанами (як і всі інші церкви міста). Свято, чи що?
Міліціонер коли проходить повз хрест, який стоїть перед фасадом, знімає фуражку. У Парижі навіть двірники розмовляють французькою. У Львові навіть мєнти – благочестиві львів'яни.
В той самий час львівські онкохворі діти через донорську кров заражаються на гепатит. На тестування крові на антитіла кожного разу потрібно 200 гривень. Їх нема. Держава не в стані фінансувати всі медичні потреби (грошей не вистачає навіть на футбол).
Зараження онкохворої дитини вірусом гепатиту майже гарантує смерть. В зв'язку з цим у мене – відстороненого спостерігача – виникає питання: Якщо діти вмирають через нестачу невеликих коштів, а церкви переповнені прихожанами, то до кого вони всі там моляться?

Ігор Загребельний: Лібералістичні виміри псевдосвободи

"У дивному й часто незрозумілому світі ми живемо. Світі дуже гуманістичному, але чомусь переважно нелюдяному... Світі глобального поширення лібералістичної демократії, де чомусь окрема людина і цілі народи позбавлені свободи".
Петро Іванишин

Нинішні часи сповнені парадоксів, бо за низкою декларованих «здобутків Прогресу» дуже часто криється ряд кризових моментів людського буття. Прикладом може слугувати поширення лібералізму, котрий сьогодні перетворився на панівну суспільно-політичну ідеологію. Етимологічно термін «лібералізм» безпосередньо пов’язаний із поняттям свободи; цю ж свободу лібералізм захищає і утверджує на рівні декларацій і гасел. Однак –  тут, власне, ми і наштовхуємось на приклад парадоксальності – ідеологія лібералізму несе в собі цілий комплекс несвобод, різноманітних форм узалежнення людини, про що більш докладно ми зазначимо нижче.

Про ЦВК та лівий берег Райну

Отже, ЦВК ніби відстояли. Більшість прихильників ЦВК святкує перемогу над ворогом, який от-от уже мав здобути столицю. Та що ж насправді відбулося? Який підсумок цього конфлікту?Ректор КМА Сергій Миронович Квіт, ліберал за професією з серцем нациста, оголосив такі умови “угоди про припинення вогню”:

1. ЦВК відновлює роботу на засадах “відповідальності та корпоративної культури”.
2. Посаду директора ЦВК обійматиме Інна Совсун
3. Виставку “Українське тіло” для загалу відкрито не буде; максимум дозволеного — це провести 28 лютого непублічне закриття (за останньою інформацією, ЦВК схиляється до того, щоб його не проводити).
4. Адміністрація КМА ініціює процес “обговорення критеріїв науковості в КМА”, а також “можливо, на базі ЦВК буде створено цілий інститут міждисциплінарних досліджень”.Таким чином, з наступного дня після акції відбувається ніби повернення до початкового стану, за винятком того, що виставку повноцінно провести так і не вдалося й змінено керівництво ЦВК. Це не дуже схоже на безумовну капітуляцію Квіта. Скоріше це нагадує завершення франко-пруської війни: армії Мольтке пішли від Парижа, проте прусаки залишають у своїх руках Ельзас та Лотарингію. 

Перспективи Християнської Революції: Український контекст

18-19 лютого в Києві відбулася конференція «Перспективи Християнської Революції: Український контекст». Метою конференції було визначити стратегічні перспективи й актуалізувати тактичні дії християн в умовах постколоніального суспільства.
Участь у конференції взяли священики, богослови, викладачі провідних вузів країни, волонтери, активісти християнських братств.
Звіт про конференцію

СЕРГІЙ ЧАПЛИГІН: ПОДОЛАННЯ ЛІБЕРАЛІЗМУ

Лібералізм являє собою світову систему виробництва і відтворення людей та ринків, яка супроводжується гіперморалізмом прав людини. Під цими економічними, політичними, моральними, формами, лібералізм являється центральним блоком ідей, які характеризується п'ятьма принциповими співпадаючими процесами:
1. індивідуалізація (руйнування старих спільнот приналежності);
2. омасовлення (стандартизація способів життя і поведінки);
3. десакралізація (відхід від релігії на користь наукової картини світу);
4. раціоналізація (панування інструментального розуму за допомогою ринкового обміну і технічної ефективності);
5. універсалізація (планетарне поширення моделі ліберального суспільства імпліцитно виставленої як єдино раціональної і тому як найвищої).

отець Олег Гірник: Ecclesia contra corporatia: Євхаристія та опір

1. Не війни, а саме революції супроводжуватимуть нас у майбутньому. Ми є свідками цього «майбутнього» і маємо вже достатньо підстав, аби назвати ХХІ століття – «століттям революцій». Первісне використання терміну «революція» було пов’язане з астрономічною наукою і не мало жодного відношення до соціально-політичної проблематики.

De revolutionibus orbium celestiam (Про обертання небесних сфер) – так називався головний трактат з астрономії М. Коперніка. У значенні, якого ми надаємо йому сьогодні, це слово вперше почали вживати у 1789 році у Парижі після падіння Бастилії. Швидше всього ХХІ століття внесе свої корективи у розуміння революції, передовсім у стратегії революційної діяльності.

Сергій Чаплигін: Проти тих, хто вбиває душу: Нашим завданням є подолати 4 політичних міфи, нав‘язані нам лібералами

Сьогодні більшість із нас, хто вважає себе християнином, зустрічаючись з новими життєвими ситуаціями та випробуваннями, мабуть хоч раз, десь підсвідомо, задавалися питанням:
«Чи можу я визначити проблеми нинішнього дня й дати на них відповідь згідно вимог Єдиної Істини Христового Євангелія?»
Адже Істина має не тільки зберігатися незмінною, а й розумітися тими, кому Бог її посилає.
Мало того, треба вміти давати відповіді на виклики часу, а не триматися (як багато з нас) у мізантропічній відокремленості та сектантському заспокоєнні своєї праведності.

Володимир Горовий: Ярослав Грицак – хто він: лакей, зрадник, слабкий історик чи злісний (замовний) байкар?

«Якби ви вчились так, як треба» (Тарас Шевченко).

Про проблеми з сучасною історіографією

“Можна Ярослава Грицака вважати лакеєм, навіть зрадником, а можна – тільки слабким істориком. Можна і осуджувати його як за моральні, так і професійні гріхи. Немає сумніву, що його історичні джерела дуже сумнівні, а його заключення дуже часто зовсім без наукових основ. Одначе треба також дивуватися тим людям, а тим більше інституціям, що його називають істориком, а то і професором, а не прямо злісним або замовним байкарем, і дозволяють йому впливати на майбутнє покоління”. Аскольд ЛОЗИНСЬКИЙ. («Український погляд», 18.04.2011р.).

Аскольд Лозинський, голова Світового Конгресу Українців, є членом правління багатьох українсько-американських та світових українських організацій, а також професійних асоціацій США. Проводить активну роботу по об’єднанню світової української спільноти за кордоном. З цією метою не раз зустрічався з президентами США, України, Польщі. Нагороджений орденом України «За заслуги» та відзнаками організацій українців у світі.

Коли у середині 1960-х років, головним чином, у Канаді та Сполучених Штатах був створений Світовий конгрес вільних українців (СКВУ), який після утворення Української держави трансформувався у Світовий конгрес українців (СКУ) та поширив свій вплив на європейські країни та на терени держав, що утворилися на уламках колишнього СРСР, його президентом у 1998 р. став Аскольд Лозинський. Він донині обіймає цю посаду. Сьогодні, поряд з УВКР, Світовий конгрес українців (організація представляє українців, які мешкають поза межами України) є ще однією міжнародною організацією, покликаною об’єднувати українців.

HOMO ECONOMICUS

Лібералізм сьогодні є найбільш поширеною ідеологією, і його слід критикувати з двох причин.

По-перше, тому що лібералізм - це ідеологія, яка розглядає суспільство, відштовхуючись від абстрактного уявлення про індивідуума, тобто від індивідуума в собі. Тим самим ця ідеологія поширюється за рахунок придушення будь-яких форм співучасті людини в колективних структурах, будь то приналежність до народу, до етносу, до нації або до якої б то не було культурі.

Друга причина критики лібералізму полягає в тому, що лібералізм - це економічна теорія, яка вважає, що економіка - це доля. Ліберальна економічна теорія грунтується, відштовхуючись від цього, на антропології, заснованої на оптимальній фігурі homo economicus – людины, що споживає.