Лібералістична маячня в науці стосовно рецензування

Це все маячня, що не може вважатися науковим видання, яке не робить попереднє рецензування. Рецензування нічого не означає. Це суб"єктивний і упереджений процес. Автор здебільшого, крім початківців, вираховується на раз-два, зрештою, він може сам на себе в своїй же статті послатися - ото й вся анонімність. Рецензент-фахівець знає всіх у своїх наукових угіддях. У кожного з учених можуть бути певні ідеї, що не будуть сприйняті кимсь із колег. Вони не обов"язково антинаукові, просто новаторські. Але супротивне наукове угруповання в особі рецензента загризе таку статтю.

Фактично рецензування - це не спосіб зробити видання більш науковим, а засіб попередити ревізію якихось наукових стереотипів. Нав'язування рецензування - це глобальна проблема, яка виконує оберігальну функцію стосовно ретроградів, функціонерів і навіть стосовно привілейованих ревізіоністів.

Адже головне в науці - говорити нове, і не треба боятися бути сміливим, бо сміливі статті мають породжувати наукові дискусії, будити думку, спонукати до погляду під іншим кутом. І ось тут рецензування стає проблематичним. Воно гарне у науках типу педагогіки, де роками переписують із пустого в порожнє, але абсолютно шкідливе в гуманітарних науках.

К.Р.

Юрій Ноєвий: Возняк головного мозку

Таке враження, що останнім часом деякі "ліберальні інтелектуали" нарешті знайшли сенс свого життя. І він аж ніяк не полягає в боротьбі з режимом Януковича. Головний об'єкт їхньої хворобливої уваги та постійного поливання брудом – опозиційне Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Причому за браком аргументів та обмеженістю свого інтелектуального ресурсу в хід ідуть будь-які засоби, включно з відвертою маячнею, яку вдалося нагуглити в Інтернеті. (http://blogs.pravda.com.ua/authors/voznyak/4f21ab9f779c5/).

Сенс життя ліберальних псевдоінтелектуалів

Ліберали постійно критикують націоналістів за, мовляв, занадто "агресивну", "радикальну", "прямолінійну" боротьбу з проявами українофобії. На думку лібералів, така поведінка націоналістів є згубною для України і українців. Натомість ліберали нічого не пропонують, фактично стверджуючи: "хто бореться з українофобією – той провокатор". Тобто, боротися з українофобами не можна взагалі. Треба терпіти. Більше того, борючись з українофобією та російським імперіалізмом, українські націоналісти... знаходять ідеологічну близькість із російськими! Ось такі "геніальні" думки.