Дайджест

Збірник статей та матеріалів

вторник, 27 августа 2024 г.

Ольга Слоньовська: Не боїшся ти вже ні Бога, ні чорта, ні власної совісті! (про Євгена Барана)

 Що, Є.Б.? Скучно тобі стало жити? Згідно одеського гумору, забаглося «плюнь на грудь – грудь моря просить»? Колись Степан Пушик постійно казав, що від тебе сексотом тхне. А я сміялася, що перегаром. Але, мабуть, Степан Григорович не помилявся. Усі твої статті-наклепи справді мають стиль сексотських доносів. То ти вже, небораче, якось визначся, обери якусь одну «генеральну лінію»: або ти дисидент (самозванець!!!), або якщо тебе цілий рік вербували (про це ти сам пишеш, але я в таке не вірю), то таки завербували і ти, як замотиличений, уже не можеш по-іншому, ніж ходити по колу і всіх обс…рати. Чого тільки вартує твоя остання рецензія на недолугий роман «МИ – Вони». Яка може бути чиясь одноосібна правда про всенаціональне явище шістдесятництва чи патріотів, які не скорилися КДБ, відбули жахливе ув’язнення і дивом уціліли? Так, Левко Лук’яненко справді був присуджений до розстрілу, через мізер доказів його вини вирок замінити довголітнім ув’язненням у постсталінському концтаборі, бо інакше таку нестерпну в’язницю й називати не можна. Але радянська влада йому «Героя України» не тільки не давала, а й навіть не могла дати, бо це звання появилося аж у 1998 р.! То ж чому ти у своїй хвалебній рецензії (напевно, ще й гроші на цей дебільний опус комісія дала завдяки твоїм сприянням!) про це не сказав? Й далі використовуєш той же метод, що колись у своїх наклепах на Ю. Андруховича, С. Пушика, О. Бабій, Г. Турелик, Василя Добрянського? Причина – вони були комуністами! А твій татусь, голова сільради, не носив коло серця червоний квиток, не був вірним ленінцем? Паскуда ти ще та! Скільки мені коштувало здоров’я, щоб покійний чоловік не подав на тебе й газету, яка твій наклеп надрукувала, до суду. А ти, безлична істото, прийшов на похорон до мого чоловіка – і вважаєш, що тобі прощено. Напився крові Ольги Бабій – а тоді аж обсикався від страху перед загрозою суду, вибачався, Галину Турелик зацькував, що вона була комуністкою, а потім також написав, що береш свої слова назад. А як при радянській владі редакторка обласної газети могла не бути комуністкою? Так само як і твій тато – голова сільради!

     Більше того, що ти на засіданні казав про Оксану-кулеметницю? Забув, циніку? А тоді прочитав у мережі Інтернет обурення її друзів-військовослубовців і почав нити, що треба спеціальної премії для фронтовиків.

     Ти – паскуда хронічна. Без брехні й пліток жити не можеш й одного дня. Студенти тебе за підлість особливо «люблять» – скільки скарг на тебе понаписували, ти вже забув?

     Та якби ж то тільки це! Що ти недавно написав мені й Любі Голоті, коли ми стали на захист Галини Турелик? «Москаля на вас нема». Звичайно, що потім спам’ятався й витер. Але кіберполіція відновить тобою витерте! Вилучив мене з друзів, а тоді з переляку поновив. Б.Є., навіщо? Я з сексотами не дружу. Гидую тобою!

     Ах, ти ж не сексот? Але ж пишеш, що кадебісти тебе вербували. Як, за чаркою? І завербували? Ні? Тоді назви рік, прізвища і звання кадебістів. Не можеш? Боїшся, що вони скажуть про співпрацю з тобою? 

     Не боїшся ти вже ні Бога, ні чорта, ні власної совісті! Пам’ятаєш, як через тебе Марійка Микицей заслуженої премії не отримала? А причиною було тільки те, що ти побачив її у місті зі Світланою, і вони тобі вслід засміялися. Слухай, «мальчік-с-пальчік» (ти ж постійно вживаєш російськомовні формули висловлювання, кіт у тебе російськомовний, бо мявкає, тоді як усі українські коти нявкають, родичі "женяться на..." замість "одружуються з"), ти ж сам винен, що з тебе сміялися (якщо сміялися - я свідком цьогоне була). Навіщо всім було розповідати, який ти мачо, як дружина тебе слоном іменує, коли на неї залазиш, а на ділі виявився засрачо. Може, про це Світлана й не говорила і не з цієї причини вони сміялися, але лякана ворона, як відомо, й куща боїться! 

  Те, що ти аж пищиш, так хочеш слави, – усім відомо. Ось і заявив про себе як про дисидента. А чому б ні? Пушика нема, інші з таким огидним типом, як ти, не захочуть зв’язуватися, молоді повірять – і через 10 років твоє ім’я і прізвище буде вживатися поряд із Василем Стусом! Вивірена стратегія. Тільки не бути цьому. Ти вже забув, як на письменницькому з’їзді від франківської делегації  вимагав, щоб всі голосували так, як ти сказав? Або як ревів, щоб премію безпідставно присудили тому, в кого ти ціле літо відпочивав і про що фото у Фейсбуці викладав. І це ще далеко не все. Тебе не можна допускати до жодної комісії! А про твої ахфоризми й херлібри я ще напишу. І про багато чого іншого – також! Ти постійно святий і божий – ось тільки на чорта схожий!

  А я ж тебе, Є.Б.,  попереджувала, щоб ти отямися і перестав пургу гнати, і попереджувала далеко не один раз!

Комментариев нет:

Отправить комментарий